Солоність морської води, яка обумовлюється в основному концентрацією хлоридів [Сl] і співвідношенням між їх вмістом та солоністю (S), характеризує кореляційне рівняння: S=0,23+1,79[Сl]. Солоність змінюється від 2-5 проміле у Таганрозькій затоці до 18 у південній частині моря (в районі Керченської протоки).Проміле - це кількість грамів солей в одному літрі води, на відміну від процента - кількість солі в 100 г розчину. Збільшення солоності води, хімічні, біологічні забруднення, особливо за період 60-80 рр. ХХ ст., призвели до змін у біоценозах Азовського моря, до зменшення його рибогосподарського значення. Так, у 1937 р. при середній солоності води 9 проміле улов судака складав 73,8 тис. т, а тепер його середньорічний улов не перевищує 1,2 тис. т, улови осетрових в 1937 р. були максимальними - 7,3 тис. т, а тепер повна заборона на їх відлов, улов тарані в 1935 р. складав 23,5 тис. т (у 1996 р. - 218 т., у 2000 р. - 2,5 т), улов оселедця в 1933 р. - 10 тис. т (у 1995 р. - всього 14 т, у 2000 р. відсутність улову). Площі ареалів основних промислових риб (галофобів) - тарань, рибець, чехоня і судак, для яких солоність понад 18% є згубною, різко скоротилися.
Незбалансованість господарської діяльності призвела до зменшення кормової
бази, кількості нерестовищ, місць нагулу та існування риби, інших водних
організмів. Нераціональне видобування риби та морепродуктів, незадовільне
виконання заходів, спрямованих на їх відтворення, спричинили зменшення їх
біологічної продуктивності та збіднення видового складу. Ситуацію ускладнює
привнесення до екосистеми морів шкідливих організмів, які пригнічують розвиток
та відтворення місцевих флори та фауни Азовського і Чорного морів.
Особливої
шкоди наносить вилов риби з використанням тралів, що заборонено. Отже
рибопродуктивність Азовського моря, зміни антропогенного характеру стали
індикатором його екологічної кризи.
Немає коментарів:
Дописати коментар